Звернення

Ну як тобі, світе, спалося?
Скажи про свої відчуття -
Чи щось прилітало, рвалося,
Сирен заважало виття?

А може забув на хвилину
Пустелі свої, міражі -
Щоби у думках Україну
Згадати?.. Про це розкажи.

Про мир - що без віз і кордонів,
Про суть  миротворчих ідей,
А ми – про загиблих від дронів
Звичайних та мирних людей.

Про смерті на відстані кроків…
Та чи допоможе цей світ
Дитя одинадцяти років
Знайти під  уламками плит?

Коли не судилося взнати,
Чи скласти не в змозі ціни
Життю ось цього немовляти -
Безвинної жертви війни...

Не тільки за себе б’ємося -
Зі злом у святій боротьбі
Щоб світові  не довелося
Відчути таке на собі.

Не за вишиванку чи сало -
"За Волю!" - лунає в бою -
Не чуєш... то позакладало
Чи вуха, чи душу твою... 

А осінь вже третя минає
Тож бачимо, як навздогін
І за небокраєм зникає
Птахів відлітаючий клин…

Як вам та Вкраїна далека -
Реальність - далека від снів…
У вирій летять не лелеки  -
То душі полеглих синів.
Твоїх, Україно, синів.