знаю я що полягу тут
долілиць, під калиною,
осінню, пізно осінню,
як вітер мене підхопить,
немовби опале листя.
В пам;яті, тільки в пам;яті,
я живий і не страчений.
Знаю я, скільки треба ти,
з осіні і до осіні,
на мене чекати будеш,
Буде все, як заведено,
снами яв не обмежиться.
Бачите, дим під хмарами
синяву зафарбовує
в потемки, не утішиться.
Знаю я, проливаєш ти
замість сліз сік калиновий.
Знаю я, вже немає сил,
щоб вітру укрити землю
осіннім опалим листям.
світлина: Bo Bartlett. Civil War. 1994.
Свидетельство о публикации №124103100598