Земного привiлею спалах фарб...

Земного привілею спалах фарб
Небесним пензлем пише діалоги,
Осіння акварель - мистецтва скарб -
Вгамовує краплиною вологи.

У заграві передзимові дні
Ранковою печаллю обагряють,
Торкнувши ледве береги сумні,
У західному полум'ї згоряють.

В одвічній незбагненності буття
Сама собі душі своїй дарую
Красу в просвіті дня, що бачу я…
І тишу - це найкраще, що я чую…


Рецензии