Березовий гай

Де батьківська хата і зелений ліс
знов прийшов відвідати я гайок беріз,
у осіннім лісі цілий день блукав,
бо до хати стежку довго я шукав.

Ліс мене покликав,небеса безбарвні
біг до наречених,в білих сукнях гарних
віч-на-віч в зажурі біля них стою
обійняв берізку,мов сестру свою.

У батьківськім краї,немов на імпрезі
стояв притулившись до кори берези,
як без мене розповість,вона сумувала
наостанок,як ішов,ще й поцілувала.

На межі глибокій слід авто коліс
зажурився восени Білозірський ліс,
хоч беріз уже опало листя восени,
взимку хай присняться їм миловидні сни.

Рідний ліс для мене,мов Держави Гімн,
дуже вже скучаю я за селом своїм,
а весною знов прийду на гору високу
і нап'юся із беріз цілющого соку.

Я з березами стояв на крутім узгір'ї.
та душа моя болить знов за Білозір'ям,
хоч уважно роздивлявся осені ескіз,
але стримати не можу за минулим сліз.


29.10.2024
О.Чубенко - Карпусь.