Я витала у обширі світла!
День зорів від пишнот і тепла!
Осінь серце усмішкою гріла,
Від знеможення дух берегла.
Промінці, як метелики білі,
Танцювали на гладі ріки,
Заворожував танець на сріблі
І нагадував в небі зірки.
Білосніжних хмаринок пір’їнки
Вітерець у блакиті кружляв:
То вкривав ними сосен верхівки,
То в лазурі, як маг чаклував.
Від янтарного сяйва святково
Виглядало убрання дубів,
Навіть пахло навколо казково,
Завмирала душа від чуттів…
У обширi свiтла
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124102800203
Свидетельство о публикации №124102800203
Рецензии