Поезій — тьма, де безліч слів
Різноманітних і подібних,
Що вже й не знаєш, чи б зумів,
Знайти зерня у полі хлібнім.
Одне однісіньке зерня,
Яке ні з чим не порівняти.
А на шляху — одна стерня,
Яка й копійочки не варта.
Проте, блукаєш в тій стерні,
І щось вишукуєш уперто.
Буває, щось знаходиш в ній
Красиве ніби, але ж мертве.
Поетів стільки в світі є,
А де поезій справжніх геній,
В якому є зерно — своє,
В якого не вода в кишені?
Чи це омана, чи обман,
Букети пустомель розкішні?
Колись вони підуть в туман,
А зерна житимуть — у віршах.
А зерна житимуть
© Copyright: Елена Эшвович, 2024
Свидетельство о публикации №124102707001
Свидетельство о публикации №124102707001
Рецензии
Наверное, это потому что не там ищем. А вообще, хотя этих зёрен мало, но иногда попадаются, и всё же хочется увидеть не просто зерна, а проросшие, вот это действительно редко бывает.
Ваше зёрнышко есть в той стерне, пусть прорастает повыше. Привет вам,Леночка!
Владимир Зозуля 06.11.2024 08:06 • Заявить о нарушении
Ваше зёрнышко есть в той стерне, пусть прорастает повыше. Привет вам,Леночка!
Владимир Зозуля 06.11.2024 08:06 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.