Ах, душа вiн ны зоружыть!

А ну, шукаймо ванн акрылк!

І вот мы всё тут закупыв.
Одным захватом прамо-ткы!
Бо, раз монах старый уж ты,
Тобі послідны й ванн с тазы.

Да, гэтак лэхко, подывы,
Шоп в хаты шэ собі й сортір!
У нас жэ е й сантехнікы,
Шо зроблять всэ прам на мазі.

Ну, добрэ, дедьковы сынкы
Ек вмажуть шэ й смісітілій.
А чы пудыйдуть хоть  снасці
До трубый, трубок да бачків?

І должын я вам далажыць,
Шо й моторкы сам ніс в руці!
А шо ж тут штыры тых пуды.
Якый бо вам дід інвалід.

Так шо я й дозвонывсь у7,
Коб подсобылы утягті
Й дівана в другу  хату, згынь!
І сухожыльле цілэ в Кіць.

Ну, шо осталось – вжэ ж а ныц.
Тітан купыты но в пыньків.
А котлована хто заглыб?
А потым цэглё обложы. А дэ хоть зломкый набыры?
Мы ж прам вам гондэ цыганы.

І брат мні й кажэ: ну, товді
Здымай с колодяза бочкы.
Бо новы скіль хто пудкоты.
Воны ж такы щэ й лёгынькы!

Давно ж я марыв про такы
Затратны й клопотны труды.
Да, хы, братко так прыстыдыв,
Шо прам прыпэр аж до стыны:

Затэ у жыткы хоть конці
Мал душу одвыдэш собі!
Я от намучуся за дні,
А посля в ванну бух – і спыш.

Такы вот рылаксацыйі
Мыргуе родыч встройіць мні.
Ну, й ек тут отказатысь, хі,
Колы на стіл тобі й млынців.

...ну, онь жэ, відіш, шланг якый
Тобі закынув прамо біг!
І дэ якы вуж морозы
Ушпарать зарэ в ноябрі