Ми іноді не чуємо
людей, що поряд...
Просто уяви собі життя, де ти глухий.
То не почуєш плеск і шепіт хвиль від моря.
Звук слІда кришталевий,
рипучий, сніговий.
Та не почуть бруньок вишневих тріскотіння.
Та рою бджіл, що над кульбабами кружляє.
Та, як в степу ковила вітер колихає...
Людей, щоб чути,
хай навчить
порозуміння...
Як глухота сліпа відносини руйнує!
Чи то близька людина, чи якийсь знайомий.
Свічки задмухати останні, що вирують.
Занепокоєнню поставити вже кому.
15.10.2024
Ми iнодi не людей що поряд
© Copyright: Светлана Пузина, 2024
Свидетельство о публикации №124102600201
Свидетельство о публикации №124102600201
Рецензии