Осінь. Така, як вона є.
Тут вона тепла. І ти пітнієш.
Моє тіло хоче тертися об твоє.
Просто тертися...
Ти розумієш?
Ти, звісно, смієшся.
Говориш, що я "budalla",
Дивне створіння
З якихось інших планет,
Ця програма зламалась
Коли нас помилково звела,
Звісно, я теж сміюсь
І називаю тебе "durne"...
Ти жартуєш про біль у серці,
Про неминучу старість,
Про те, що не має, крім мене,
Іної біди,
Ми не зізнаємось,
Що з нами насправді сталось,
І знову розійдемось
Назавжди.
Тут вона тепла
© Copyright: Свэтка Лабуда, 2024
Свидетельство о публикации №124102500737
Свидетельство о публикации №124102500737
Рецензии