Наташа Корецкая. Лети пятак. Рус. Бел

Себе самой отчасти доверяя,
ища окрест какой-то тайный знак,
сквозь призму будней глядя не мигая,
узрела я случайности пятак…
Лёг решкою – тисков вовек не скинет,
терзает душу, жизни не даёт.
Орлом сверкнёт – и боли нет в помине.
Лети, пятак! – В паденье вложен взлёт!..


***


Сабе самой збольшага давяраючы,
шукаючы вакол таемны знак,
скрозь прызму будняў зірнеш не міргаючы,
убачу выпадковасці пятак…
Лёг рэшкаю – ціскоў павек не скіне,
ён раздзірае душу, ходу не дае штогод.
Арлом блішчыць – і болі няма ў паміне.
Ляці, пятак! – У падзенне ўкладзены ўзлёт!..

    Перевёл Максим Троянович


Рецензии