Воно
то є та сама вічність, за якою
я простору торкаюся рукою,
щоб час перетворити в забуття.
І що б там, за пітьмою, не було,
я знову чую голос воскресіння
весняного, що видалось осіннім
і сивиною впало на чоло…
Свидетельство о публикации №124102405177