Треба жити
З тихим шумом дощу, ніч приходить до нас,
Мерехтять ліхтарі , біля мокрого саду
Причаїлась туга, мабуть їй вийшов час,
Як від неї втекти, щоб душі дати ладу.
Вже світанків нема, все на захід іде.
На минулому ставлю всі крапки,
Подивлюся назад, де ніхто вже не жде
Ось і я дочекався відставки.
Відгуляла весна, літо в осінь пішло,
Вантажем нелегким лягли роки на плечі,
Хто мені дорогий, вже давно далеко,
Тихо, тихо на землю спускається вечір.
За вікном засіріло, світанок іде.
Підіймається з низу в тумані!
Світла думка , я вірю,нас знову знайде,
І життя за собою ласкаво поманить.
© Copyright: Валентин Брилев, 2024
Свидетельство о публикации №124102401653
Свидетельство о публикации №124102401653
Рецензии
Валентин, Рада была Вашему приходу на мою страничку...... Обращаюсь к Вам с теплом в сердце, и с надеждой, что новая весна 2025 года, принесёт Украине радость справедливого мира и исполнения заветных желаний ......!!! Здоровья и Добра Вам!!!
С любовью, сердечным теплом и поддержкой к Вам,Зейлар
Зейлар 16.03.2025 21:23 • Заявить о нарушении
С любовью, сердечным теплом и поддержкой к Вам,Зейлар
Зейлар 16.03.2025 21:23 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 9 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.