Я написав вірша про часу плин
про милість Божу і життя надію,
хоч джеркотю неначе старий млин
ще для дітей пожити трішки мрію.
Уже життя стежина заросла,
минула мить,що ніжно душу гріла,
так швидко наша молодість пройшла,
вона,мов пори року пролетіла.
Мов музики життя сумної треш,
всім нам минулого ніколи не забути,
шкода,що вже того не повернеш,
що не помітив і не встиг збагнути.
Життя щодня нагадує мені
про вічність і буття країв далеких,
залишимо всі справи тут земні,
полинемо у вирій,мов лелеки.
Я про коротку мить цього життя,
від сліз у мене вії затремтіли,
його не зовсім марні здобуття,
бо лиш думки у вирій полетіли.
За рушником ручного вишиття
життєвий захід сонця не помітив,
закінчується час цього життя
нехай його продовжать наші діти.
22.10.2024
О.Чубенко-Карпусь
Ностальг я життя
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2024
Свидетельство о публикации №124102204715
Свидетельство о публикации №124102204715
Рецензии