Осінь настала , туманом покрила.
Ліс і все в тумані стоїть.
І тільки десь далеко сонечко світить
І поміж гілок як промінчик блищить.
Осінні ночі холодні і темні
І ранком так темно , мов ніч.
Бо сонечко спати теж рано лягає
І ранком усе іще спить.
Все спить , тільки вітер тихенько
Поміж дерев шелестить.
Ще листя на гілочках держиться,
Та скоро й воно облетить.
І вкриє земельку тонким покривалом,
Щоб і вона теж лягала спати.
Бо час пролетить дуже швидко
І скоро всьому пора буде вставати.
Усе прокинеться весною,
Бо вона недалеко , не за горою.
І той час пролетить немов вітер,
Що його ми навіть не помітим.
А коли вже прийде весна,
Тоді нам сонечко всміхнеться
Усмішкою своєю з висоти.
І зразу ж у нас настрій підніметься.
21.10.2024
Осинь настала, туманом покрила
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2024
Свидетельство о публикации №124102105223
Свидетельство о публикации №124102105223
Рецензии