Я люблю голi вiта дерев
Неприховану задуму сутність,
Їх брунатну шорстку самобутність,
Стать примарних нічних королев.
Вони як роздоріжжя шляхів —
Кожен пагін — то вибір, то доля
Кожна брунька — Всевишнього воля,
Та що визрів, прочув, зрозумів.
В них дрімає вся сила цвітінь,
В непримітних, вологих звабливо —
Спить шаленство весняного дива,
Й юнь правдива нових поколінь.
Свидетельство о публикации №124102004743
Как жаль, что его превратили в пику.
Алексей Востропятов 15.01.2025 13:45 Заявить о нарушении
Наталия Редько 2 15.01.2025 15:22 Заявить о нарушении