А Зiна шося у чанi

Понаразводыла ля мні

І вот зном шо тут гондэ во?
Я ж вроде сплю. А бачу шось!
Збыраю егоды в лесу.
І забарывся у подружк.

Ну-да, бо в Зіны був жэ й суп.
А я дывлюсь, кропэць шэ всюд!
Чого ж ныхто ёго ны йісць?
Да й морэ всюды козляків.

Мы дэсь булы в кампаній чукч.
Ну, тіп рытріт, соборный круг.
Алы одйіхамшы усі.
А я чомуся ны схотів.

Канечно, я ж жонатый шчэ.
І трэ було б хучій до Тэкль.
І от вырнувся до йійі.
А та давай гыдыты Кіць!

Рывніва Курочка – аж згынь!
І я ля йій нысу спокій:
Ну, шо ты гэто зном в башкірк?!
Ны міг жэ й пазваніць с корчів.
Бо ны дала мні номыр свій.

І тут я віжу некы цыфр.
А усёго 4 йіх.
Ну, харашо, запомню вжо.
І буду завшы з жінко но.

Да, выдно, ждэ на світы тым.
Бо задолжав я прамо йій.
Нывлад розвівся, подывы!
Ны была ж в плэчы з байстрамы.

І я прочнувся й россудыв:
Ну, хай жэ будэ добрэ в7!
Бо я ж і Нінцы ны горішк
Ны залупыв а ныкуды. А та таксамо вжэ вгорі.
Так ждітэ, ждітэ Тігра скрізь!
Бо будуть жыткы шэ другы.

...чы то зовуть мынэ в Янів,
Шоп воду провысці в сылі?..
Во, відіш, птічка как летіт!