Памятi арт-Майстринi Наталii Домбровськiй
Розкладені пензлі
і фарби гуаші…
Хай Ігор Сухленко
подзвонить Наташі!..
Ні, - краще не треба:
Наташа бо спить…
І Сонце - як справжнє,
Та неба блакить…
І голос воркоче:
Матіс та Мане…
Так спогад накотить
І… вжалить мене.
Свидетельство о публикации №124101905159