Як обійняти, тебе,
Щира та безцінна Осінь..?
Думками огорнути,
Серцем та душею...
Тихенько пісню
Про кохання заспівати?
Допоки ще не проявилась
Твоя просідь...
Щоб музика звучала
Про чарівне різнобарв'я
Та аромат твого
Жовтогарячого п'янкого листя.
Дощів краплини,
Небом подароване намисто,
Що розлетілось на
Карати діамантів
І рясно вкрили залишки
Смарагдового листя.
Віками виважений
Золотавий спокій,
Тепло та затишок
Бурштинових відтінків,
На творчість надихають
Ще й наповнюють обійми
Теплом та величчю
Чутливості моментів,
Як вдячності
для осені дарунок.
Турботлива,
Чарівна,
Мудра Осінь,
Ти ще один
У долі людства
Майстра вiзерунок.
Дарунок осенi
© Copyright: Наталия Чайка -Зотова, 2024
Свидетельство о публикации №124101706256
Свидетельство о публикации №124101706256
Рецензии