Я вдячна, любий Боже мій, Тобі
За дар захоплення, зворушення спроможність...
Вкладаюся без решти далебі,
Усім єством спиваючи всеможність
Твоєї ошоломної краси,
Вдихаючи всю запашність Природи -
Її в рядки римовані неси,
Питаючи у Муз п'янкої згоди.
Хоч стогінливо дощик б'є об скло,
Я усолоджу цукром все полинне -
І буде лиш безхмарне Неба тло
І музика душі всебіч полине...
Всі закомірки пам'яті свячу,
Свідомості чернетки відкидаю,
У вирій за птахами не лечу,
Чавлю минуле й більше не ридаю.
Вітри різблять невпинно мою долю,
А я прошусь чимдуж на Божу волю!
Я вдячна...
© Copyright: Маргарита Метелецкая, 2024
Свидетельство о публикации №124101704002
Свидетельство о публикации №124101704002
Рецензии
Прещиро вдячна, люба Ніночко, за ніжний відгук душі! З Любов'ю - Маргарита
Маргарита Метелецкая 10.11.2024 09:05 Заявить о нарушении
Маргарита Метелецкая 10.11.2024 09:05 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.