Бешкет листопада
У небі вітрами
Розганяє хмарини.
Лисиці хвостами
Домітають у лісі листву, що опала.
Як же зовсім недавно вона розквітала.
Весни, літа минають, як в вікнах вагону
Мерехтливі пейзажі,
Вокзали,
Перони.
І мчимо ми у зиму, в тонелі із смутку,
Щоб дістатися весни...
А поки що грубку
Розпалю,
Щоб додати тепла листопаду -
Заварю собі кави,
Додам шоколаду.
І ковточок лікеру - хмільного бурштину.
І покличу кота, і собак...
А на стіну
Прилаштую гербарій із квітів
І літа.
Пока осінь блукає в шовках, оксамитах
Попід вікнами...
Поруч...
Сміється і плаче...
І здається мені, тільки я її бачу.
16.10.24
Свидетельство о публикации №124101605213