Осiнь розкiшна i дивна

Ранок… Прогулянка… Сонечко грає
На росянистім смарагді трави.
Осінь – розкішна і дивна, мов ангел,
Розсипом перлів вінчає блакить…

Падає листя на землю повільно,
Місто стає все світліше щомить.
Десь дзеленчить телефон мелодійно,
Наче струмочок тоненький бринить.

Рано вдягати пальто й рукавички,
Кутатись в теплі пухнасті кашне,
Сипати зерна пташкам в годівнички,
Ще пломеніє яскраво багрець…

Вітер ще пестить привітливо щоки,
Свіже повітря приємно п’янить,
Ранку погожого радісні нотки
Серцю підказують пристрасний ритм!..


Рецензии