У дiбровi, пiд дубами

У ДIБРОВI,
ПIД ДУБАМИ,
Хлопцi жартували,
А у рiчцi, тому Бузi,
Дiвчоньки купались,
Там була стара калина,
Ii помнять люди,
Як кобзар спiвав
Пiд нею, бринькав
Домбри струни,
Ця калина
Знае тайни
Молодi селяньскiй:
Хто кохав i цiлувався,
Хто парабкувався…
Добре дiло, лихе дiло,
Чула всi неправды,
Смiх та жарти,
Бiль сердешну,
Про любов казали…
Цiлий день
На пана терлась,
Наша Катерина,
А, пiд вечiр, ось побiгла
До тоi калини,
Там Грицько ii чекае -
Гайдамака шустрий,
Як збудуеться
Iх щастя,
Молодi не знають,
Вiн цiлуе, обнiмае
Молоду Катрусю,
Пiд калиною шумить
Берегом, що в Бузi,
Та калина iх сховала,
Тiльки мiсяць сяе,
Грiх робили, смаковали,
Весело шептались,
Прийшло время
Зупинитись,
Бо Грицька не стало,
А Катруся свагувала -
Лишенько придбалось…
Не гуляйте до калини
I побiйтесь Бога,
Грiх робили — до могили,
Ось ота дорога!
У ДIБРОВI,
ПIД ДУБАМИ,
Хлопцi жартували…

25.11.23. р., (Сб),
Автобус 346.


Рецензии