Я не буду жартувати

Я НЕ БУДУ
ЖАРТУВАТИ,
Немае вiд чого,
Но я хочу
Вам скакзати,
Що пливу
Як човен…
Я дивлюся,
Ось на небо,
Там луну шукаю,
Бо темненька
Нiч настала,
Тепла я бажаю,
Це немовля
Йду до степу,
Там моя неволя,
Як побачу
Промiнь щастя -
Ото моя доля,
Де знайти,
Хоть бароболю,
Бо хлiба немае,
Щоб ковтнути
Води трохи
Мiй живiт заграе,
Думки грiють
Як неглузду,
Тепло серцю стане,
Ноги рванi
Вiд дороги,
Усi у поранi,
Нема мати,
Батько в кризi,
Сам собi господар,
Ось воно i веселiе,
У мiй шлях до долi,
Засвiтала луна дуже,
Як у теплiй хатi,
I побачив
Копну з жита,
Для мене впорадi,
Нiч морозна,
Вiтром дуе,
Снiу багато,
Я зарився
О, в ту скирду,
Щоб заснути-спати…
Снилось менi
Щастя мое,
Усэ буде вразi,
А по тiлу
Мишi лазять,
Як по всiй копинi…
Я НЕ БУДУ
ЖАРТУВАТИ,
Немае вiд чого,
Но я хочу
Вам сказати,
Що пливу
Як човен…

13.11.23 р., (Пн),
Новокрасковэ,
Вiрш пiд враженням
Читання Тараса Шевченко.