Сховаюся від негоди
В тиші обіймів тво;їх…
Тішиться моя врода,
Бачучи погляд долі…
Серце твоє — велике,
Ніби перлина світу…
Знаєш, від чого згину,
То, і не зрадиш, милий…
Нащо нам ті всі вітри?
Нащо пустелі інших?
Будемо ми щасливі,
Бо маєм слово й віру…
Позначок забагато…
Ще більше перевтілень…
Хочеш, додам до свята
Щирість, тепло та крила…
(Ніка)
Жовтень 2024
Сховаюся вiд негоди
© Copyright: Вероника Удовиченко-Ивашина, 2024
Свидетельство о публикации №124101505289
Свидетельство о публикации №124101505289
Рецензии