Багато листочкив на метелика схожи
І не завжди зрозумієш хто є хто.
Тільки як присядемо на лаві,
Та погладимо листочок шершавий
Аж тоді ми зрозумієм , що це листок.
А метелик мов почув наші думки
Сів на спинку лави і сидить.
Мов запрошує щоб хтось на нього глянув
І ризницю їх щоб хтось розглянув.
Від задоволення став крильцями тріпотіть,
Посидів і полетів на власних крилах.
Сів тепер на троянду і сидить
І ніяк його не розпізнати хто є хто
Та й нічого сказати.
Він також як квітка , що листям шелестить.
12.10.2024
Свидетельство о публикации №124101504111