The storm of fate and us

Music style:

Sparse theatrical emotional-cabaret, gothic-symphonic-rock-violin, psychedelic dark-ominous cabaret, drama-gothic-metal

Lyrics:

[Intro: Instrumental, atmospheric, 16 bars, thematic build-up with layers of guitar/synth]

[Verse 1: Sparse theatrical emotional-cabaret, melancholic instrumentation, dark, baritone vocals]

Я завжди на краю, але на плаву,
Світ важкий, але витримаю навалу.
Небо темне, але темряви не боюсь,
Всередині мене горить вогонь, ясно горить.
Гірше за бурю — зашквар, повний штиль,
Коли всі паруса марні…

[Pre-Chorus: Emotional intensity, strong build-up, baritone vocals]

Нависла над долею нашою чорна хмара…
Жодна буря не зламає мою волю,
Зоряний курс, наче загартована сталь.
І навіть якщо здається, що ніч нескінченна,
На твій поклик я невпинно йду вперед.
І нехай для інших той поклик — примара.

[Chorus: Dramatic, gothic-symphonic-rock-violin, powerful female vocals, dynamic rhythm]

Я продираюся крізь стіни дощу,
Мене ніщо не зупинить, я розірву цей ланцюг.
Між гуркоту грому — блискавки сяючий спалах,
Навіть швидше, я продовжую рухатися —
Я продираюся крізь стіни дощу.

[Verse 2: Psychedelic dark-ominous cabaret, slow tempo, melancholic tone, baritone vocals]

Вітер виє, а я стою на шаленій висоті,
З кожним кроком безодня сміється…
Але я вгамую пульс і не впаду.
Тіні бліднуть, коли пробивається світло,
Я знайду дорогу, вона до тебе веде.
Дочекайся мене, я вже майже тут…
А вітри виють та зло гудуть…

[Pre-Chorus: Instrumental, symphonic instrumental interlude, dramatic build-up, atmospheric sounds, no vocals]

Нависла над долею нашою чорна хмара…
Жодна буря не зламає мою волю,
Зоряний курс, наче загартована сталь.
І навіть якщо здається, що ніч нескінченна,
На твій поклик я невпинно йду вперед.
І нехай для інших той поклик — примара.

[Chorus: Dramatic, gothic-symphonic-rock-violin, powerful female vocals, dynamic rhythm, no vocals]

Я продираюся крізь стіни дощу,
Мене ніщо не зупинить, я розірву цей ланцюг.
Між гуркоту грому — блискавки сяючий спалах,
Навіть швидше, я продовжую рухатися —
Я продираюся крізь стіни дощу.

[Bridge: Dark, legato, emotional rise, atmospheric]

У холоді й болі я знову встаю,
Вільний від презирства до долі,
Перемагаючи неміч свою,
Недосконалість у досконалість.
Кожна крапля, що падає з неба,
Нагадує мені про це знову і знову,
Я зіткнувся з негодою і вийшов
З неї… Яскравішим за блаженство.