Удар в спину

   Н.Бидненко
Ну, як ти міг, ну, як ти міг?
Удар у спину... так підступно...
І де подівся оберіг -
Кохання щире, непідкупне?

Світання рве туманів шовк,
Цілунки листям відлетіли.
Невже, невже навіки вмовк
Кохання голос, повний сили?

Душа зотліла, догора,
А серце у минуле лине...
Який це біль, яка жура!
Ніхто не жде удара в спину! 
***
Ну, как ты мог, ну, как ты мог?
Ударить в спину. Подло так...
Где делся счастья оберег -
Любовь искренняя неподкупная?

Рассвет порвал туманов шёлк,
И поцелуи листьями облетели.
Неужели, неужели ты на век замолк
Любови голос, полный силы?

Душа истлела, догорает,
А сердце в прошлое стремится...
Какая это боль, какая грусть!
Никто не ждал удара в спину!
 

 


Рецензии