Владимир Бордюгов. Сомнения. Рус. Бел

Стряхнув в ладонь росу из сочных листьев,—
Тяжёлую, холодную, как лёд,
Поймём ли, выпив, душеньки очистив,
Куда поэзия нас пьяная несёт?


***

Скінем у далонь расу з сакавітага лісця,—
Цяжкую і лядоўню ў расе,
Ці зразумеем, выпіўшы, душу ачысціць,
Куды паэзія нас п'яная нясе?

   Перевёл Максим Троянович


Рецензии