Опадає листя
Ви бачили, як опадає листя?
Воно кружляє звільна і мовчить:
То розправляє золотаві крильця,
То згорне, щоб дощем не замочить.
Радіє промінцям яскравим сонця,
Виблискує росою на траві,
Немов шепоче: “Я – прикраса жовтня!
А він у златі – справжній багатій!”
Навколо – тиша, вулиці безлюдні,
Не хочеться розмов і навіть слів.
Втішають лиш мережива ажурні
На соннім оксамиті берегів…
На жаль, краса осіння – швидкоплинна,
Ще трохи – і барвиста благодать
Загубиться, як в небі павутиння,
Залишивши у серці звук сонат…
Утомлена, безбарвна і убога,
Утратить осінь свій колишній блиск,
Та у душі її мінорна нота
Бринітиме акордами листви…
Опадae листя
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124100906422
Свидетельство о публикации №124100906422
Рецензии