Василь Атаманюк
(1897-1937)
(с украинского).
Ах, у тебя постель бела,
Ах, у тебя постель тепла,
Под покрывалом-радость неба,
И там же-сумерки Эреба*.
И на груди твоей я таю,
В твоих объятьях замираю,
Блажен, хочу в любом ненастьи,
Пленённым быть любовной властью.
***
(Согласно Платону, Эреб — это подземное царство мрака, через которое тени умерших попадают в царство Аида).
Ах, у тебе постіль біла!
Ах, у тебе постіль тепла!
Під покривалом у тебе
Радощі раю і пекла.
На грудях твоїх я млію,
У обіймах завмираю.
Тільки знаю: Я щасливий!
Тільки чую: Я кохаю!
Свидетельство о публикации №124100805565