На п'яних сопках
Зацвів кунжут
Любило сонце
Його щербате листя
Найсильнішою з отрут
Що сердце стискає
Чорним намистом
Минають дні, літа за ними
Місяць лишається над водою
Приплив прибуває океанічний
Він буде нашою сурмою
Та що співає до забутих предків
Проголошення незалежності
Рудракша-мала кодує вічність
Кожною з 36 літер безмежності
І згодом стане всім вочевидь
Що Світ за Омегою не помийка
Не кур'ю, але п'ю
Бо не можу не пить
Хоч на дні пляшки очікує прірва
Кольорові сни про минуле
Залишились на дні саміття
Кодування вірша просте
Червоний, то любов
А чорний, то журба
Кунжут
© Copyright: Олег Кит, 2024
Свидетельство о публикации №124100704903
Свидетельство о публикации №124100704903
Рецензии