Не ошибись

   Н.Бидненко
Не помились!
Лишились тільки в пам'яті обжинки -
Тепер крізь осінь в листопади йти...
Та ніжності колишньої іскринки
Ще обпікають, наче поруч ти.

У винограднім листі в'ються оси -
Тепла шукають, як і ми самі...
Поглянь, яка стоїть ласкава осінь,
То чом з тобою ми давно в зимі?

Не поспішай! Ще встигнемо снігами
Тепло душевне застудить до дна.
Навкруг звучать осінні щемні гами
І трави ще не вкрила сивина.

Послухай ніч: вона зове й зітхає,
Під ноги стелить листя золоте.
Вона для тих, хто вірить і кохає,
А те, що осінь - то, повір, пусте!

Не помились, бо є резон в чеканні:
Іще підніме в піднебесну вись
Така любов - не перша, а остання...
Вона свята... Прошу, не помились!
***
Остались только в памяти  обжинки -
Теперь сквозь осень нам в ноябрь идти...
Но бывшей нежности искринки
Ещё обжигают, вроде рядом ты.

В виноградных листьях вьются осы -
Тепла хотят, как и вместе мы...
Смотри, какая ласковая осень,
Так почему мы давно в зиме?

Не спеши! Ещё успеем мы снегами
Тепло душевное застудить до дна.
А вокруг звучат осенние нежные гаммы
И травы, что ещё не скрыла седина.

Послушай ночь: она зовёт, вздыхает,
Под ноги стелет листья золотые.
Она для тех, кто верит, обожает,
А то, что уже осень - домыслы пустые!

Не ошибись, ведь есть резон в ожидании:
Ещё поднимет в поднебесную высь
Любовь такая - не первая, а  последняя...
Она святая...Прошу, не ошибись!