Тремтiння митi

        "Моє світло осіяє тебе в останній день. Твоєму захопленню не буде меж;
       ти пізнаєш усі блага спасіння. Ти будеш обійнята Моїм милосердям і наче
       занурена в нього. Проспівай же уже тепер гімн вдячності твоєю вірою".
                Щоденник Габріелли Боссі "Він і я"

Тремтіння миті на струні
Закоханого контрабасу,
Коли уже немає часу
Вкрай опинатися труні...

Коли уже готове все
До відплиття у синю Вічність
І не лякає потойбічність,
Де Місяць зіроньки пасе...

Петро всі брами відчинив...
Бучна там вистигає учта
 То й спогадом себе не муч вже,
Хоч нерв таки відкритий нив...

За Сонцем, квітами, птахами
І за старенькими міхами
Дитячого акордеону -
На тлі Життя. Без слів. Без стону...

на фото - автор у ботанічному саду міста Київ


Рецензии
Хорошо, Маргоша!

Вадим Константинов 2   07.10.2024 07:29     Заявить о нарушении
Дякую за відгук, любий Вадюшо! З Любов'ю Маргарита

Маргарита Метелецкая   14.10.2024 08:43   Заявить о нарушении