Блакить небесна жовтий колос вкрила,
Пурпуром оксамитових плащів.
Серпанком на світанні полонила,
Чарівний сон смарагдових хащів.
І пісня лісова загомоніла,
Із верховин карпатських кам’яних пащів.
І квітне поле , і природа спить,
І вітер листям лагідно шумить.
Ворожий грім смертельних блискавиць
Порушив спокій втомлених зіниць.
Наш чернозем перетворив на домовину,
Серпанок - в у пітьму, і в кров - калину.
Та все мине… І смерті дика хуртовина,
Скінчиться враз із подихом весни.
Чумацький шлях освітить Україну,
Підуть старі часи в забуті сни.
Засяють блиском схованих скарбниць .
Дівочі очі кольору бурштину,
Їх сльози сповнять знищених криниць,
І колисати руки будуть знов дитину.
І буде дзвін від переможних вечорниць,
Від Сяну і до Дону- воєдино.
28. 02. 2024
© Copyright: Голубкова Анна Сергеевна, 2024
Свидетельство о публикации №124100506012
Свидетельство о публикации №124100506012
Рецензии