Про що, про що ти думаєш в ту мить?
Які думки тебе так полонили?
Окопи. Танці. Ніч. Я вже до цього звик.
Ми мошкару розвіяли, у бій ходили.
Коли в атаці відгримить "Ура!"
і у ночі по небосхилу зірка ковзне,
мені здається, ти, мов медсестра,
дивилась з мосту вінницького в воду.
Але до щастя так далеко! Та ізнов
біжить на захід сонце сміло, мов заграва.
А щодо скроні, де прострілений шолом,
звичайна справа.
Шолом
© Copyright: Петр Скорук, 2024
Свидетельство о публикации №124100502615
Свидетельство о публикации №124100502615
Рецензии