Тюринка
Тюринка – рідна окраїна,
Тут могили мої і рай мій,
Тут хатина за клубом відкраяна, -
Клуб із назвою «Восьме березня»;
Школа восьма – чомусь «дівчача»,
Там любив комсомолку до відчаю;
Наче «дубль», що у школі початий –
Видно, стан мій – любити вічно!
Тут і вулицю звати Тюринська,
Тут і став, - уявіть ви, - Тюрина,
Джерело №2 – Тюринське;
Кладовище зруйноване – Тюринське…
На «колишнім» - вже парк «Молодіжний»,
Що розбили колись комсомольці,-
Без мене обійшлось у тим «двіжі»,-
Бо я лямку тягнув у колгоспі
(Хай почиють вцілілі кості)…
У куточку у тім, цвинтарнім,
Спочивають убиті «арії»
І євреї, і всі – без розбору –
Загрібало ЧК в ту пору…
Ті тіла вапняком заливали,
Щебеніли й трамбували;
Дві тополі на них повсихали,
Та й пташки геть тримались подалі…
Тюринка
© Copyright: Александр Приймак 1, 2024
Свидетельство о публикации №124100406224
Свидетельство о публикации №124100406224
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.