Осень

На сонце впало  павутиння…
Міняє погляд і ходу…
Це  ходить  осінь попідтинню,
Збирає яблука в саду…
Як коси відростають трави…
І зеленіють навкруги…
Ловлю я погляд їх лукавий,
Бо він для мене дорогий…
Бо він смарагдово-зелений…
Він як вино… Такий п’янкий…
Колись такий же був у мене…
Колись у мене був такий!
У лузі ще пасуться кізки...
Варення трав таке густе…
Волосся  пасмо у берізки…
Сьогодні стало золоте!
Я не будую більше планів…
Сьогодні вже… повір, не варт…
Сьогодні їжачки каштанів…
Носи розбили об асфальт…
І чорні сльози їх… щосили…
Машини трощать на ходу…
Ми осінь в душі вже впустили…
Вона вже набира ходу!


Рецензии