Мами вже давно нема зі мною
Відійшла в Небесні берега
Та її яскрава зірка світить
За моїм життям спостеріга.
Не завжди ми мам своїх жаліли
Часто сперечалися дарма
А коли не стало зрозуміли
Тяжко коли рідної нема.
Хочу хоч на декілька хвилинок
Я своє дитинство повернуть
Хочу я щасливий і спокійний
На колінах мамочки заснуть.
Треба було маму шанувати
В ті часи, ще за її життя
А тепер дісталось лиш жаліти
Бо назад немає вороття.
Наші мами в Господа в пошані
Найцінніші від усіх людей
Бо вони спасіння заслужили
Народивши на Землі дітей!!!
***
© Copyright: Виктор Шевель, 2024
Свидетельство о публикации №124100104214
Свидетельство о публикации №124100104214
Рецензии