Юрий Издрык род. в 1962 Омела

"как солнце не хочет укутаться в зиму
расхристанно весело голо
ты так же во мне разрастаешься зримо
ну точно средь веток омела

ты цедишь соки мои  ежедневно
непринуждённо меж делом
как будто бы юная нижет омела
монисто на древнее древо

чудной симбиоз - ведь несовместимы
война и любовь - эклектизмы
во мне ты живёшь точно в собственном доме
недосягаемо близкая

извечная эта любви разновидность
подобна прижизненной смерти
мы группою крови с тобою едины
а прочее всё несущественно

ведь токи твои проникают глубОко
до корня до снов  потаённых
в конце-то концов жизнь - одно беспокойство
и перетеканье взаимное

хоть близко зима но бьются незримо
невидные миру джерела
и бледное солнце проживёт  эту зиму
в ягодах белых омелы"

Джерело - родник, источник. В словаре Даля есть слово "жерелить южн. зап. течь струей, как из гвоздя, из жерла.



"як сонце не хоче ховатись у зиму
розхристане голе веселе
так ти у мені розростаєшся зримо
немов серед гілля омела

ти соки мої споживаєш щоденно
невимушено і ненавмисно
мов юна омела на дерево древнє
нанизує білі намиста

чудний симбіоз – несумісне в одному
війна і кохання – гібридні
в мені ти живеш наче в власному домі
чужа недосяжна і рідна

цей давній і дивний різновид любові
подібний на смерть прижиттєву
бо ми співпадаєм лиш групою крові
та решта усе несуттєво

бо струми твої проникають глибоко
до коренів снів потаємних
бо врешті життя – це суцільний неспокій
і перетікання взаємні

хоч близько зима та пульсують незримо
невидимі світу джерела
і сонце бліде перебуде цю зиму
у ягодах білих омели"