Мрiю про мир
Мріє про рідну природу безмовно душа.
Відстань плете павутинням між нами завісу,
Спогади цінні ховає в душевних ковшах.
Рідна земля моя, серцю моєму утіха,
Плаче осінній, у небі твоїм, контрабас...
Де ви, ялиноньки, де ви, дубочки та вільхи?
Де передзвін невгамовний пташок поміж вас?
Ще б обійнятися!.. Ще б поспівати із ними!
Ще б окунутися серцем в красу чарівну!..
Видались дні, для країни, на жаль, непростими...
Дай їй Господь пережити криваву війну.
Мрію... про мир і про ліс... Повінчаємось знову -
В радісних римах дзвінких, ніби дзвін кришталю,
Скривджена мати моя синьоока Христова.
Біль твій - з тобою, моя Україно, ділю.
картина "Кульбаби" - авторська
Свидетельство о публикации №124100101156