Прибираю літо в шафи і шухляди,
Хай відпочиває в тиші від робіт.
Довелось трудитись часом до безтями
І пройти немало зболених доріг.
Починаю трохи до дощів звикати,
Все частіш зі мною плащ і парасоль.
П’ю чаї з лимоном і побільше кави,
Начебто востаннє, слухаю пташок.
Серпень був спекотний. Та дощі раптові
Швидко заховали сонце і тепло…
А тепер лиш сняться літні дні кайфові,
Вже цариця Осінь сіла на престол.
Падає на землю золотисте листя,
Як над морем чайки – мрії та думки…
Щось сьогодні вітер спозаранку злиться,
Та в негоді також є свої плюси…
Під пухнастим пледом у зручному кріслі
Лірику читаю про палку любов,
Задивлюсь на небо – і складаю вірші,
У ритмічній тиші чую звуки нот…
У ритмiчнiй тишi
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124093007713
Свидетельство о публикации №124093007713
Рецензии