У цій країні протиріч
Що менше день, то менше й ніч,
І ближче день мого суду і страти.
І в цій навколишній пітьмі
Ти у раю, немов в тюрмі:
Втекти не можна, а лише вмирати.
Немов немає майбуття,
Лиш нескінченним є гниття,
Елітне мертвонації бродіння.
Ти зрадив нас! Ти кинув нас! -
Чи не самі ви повсякчас
Кричали: "Геть!"? - От я й пішов.
Прозріння доволі пізно настає,
І ми себе не впізнаєм,
Копали один одному могили.
Щоб один одного зректись,
Стріляли поміж ям і Тис,
Це кара, що підняла нас на вила.
Ні, не мої ви племена,
Ви вже чужі. І на хріна
За власне ми бажання маєм осуд?
І в цій країні протиріч,
Якій прийшла остання ніч,
Лишивсь лиш забуття нетлінний осад.
вересень 2024
649. Краiна протирiч
© Copyright: Дмитрий Арутюнович Романов, 2024
Свидетельство о публикации №124093003639
Свидетельство о публикации №124093003639
Рецензии