Скелети є у кожного у шафі,
А в кожного там навіть цілий склеп;
До когось дойде, ніби до жирафа,
А хтось ввімкне одразу нервів ЛЕП.
Стараюсь не судити я нікого,
Бо й сам є у гріхах, немов в багні.
У кожної людини шлях до Бога
Є свій. Тому й змиряю власний гнів.
Скелетів личить викидати з шафи,
Тримаючись подалі від людей,
Тебе щоб не стидались батько й мати,
І щоб Господь благословив твій день.
Коли тримають з шафи, зась до раю,
Зберись, розбий ті кості, і скажи:
"Віднині шлях я власний обираю
Крізь кров і терни, лиш у правді б жить!"
вересень 2024
648. Скелети
© Copyright: Дмитрий Арутюнович Романов, 2024
Свидетельство о публикации №124093002269
Свидетельство о публикации №124093002269
Рецензии