Чи є насправді сенс у нашому житті?
Хто думає про це, мабуть, його не має.
Покинувши усіх, біжиш від мертвих тіл
Ти у свої світи. На що ж се сподіваєш?
Фінальний цей акорд спрямовує думки,
Що плили врізнобій, в єдину точку тиші.
На жаль, у нас в усіх є різними смаки,
Мабуть, вам більш смачна є кров, що ледве дише.
Останні місяці, коли я ще живу,
Бо холод наступа і сухість порожнечі
Хто голову підняв, а не жує траву
Отруйну, в цей же час геть голову овечу
З нестрижених плечей. Але я чую: мир
Настане скоро в нас і зникне небезпека.
Надія є на те, що лишимось людьми,
Тож мовчки до кінця ти витримаєш пекло.
вересень 2024
646. Сенс
© Copyright: Дмитрий Арутюнович Романов, 2024
Свидетельство о публикации №124092905856
Свидетельство о публикации №124092905856
Рецензии