В нічному парку колише вітер віти липи.
Заледве сяють огні засмученних гірлянд.
Бажає серце в останній раз перепочити
В твоїх обіймах і в задухманенні троянд.
А скрипка грає сумну мелодію надії,
Безмовні липи стоять немовби вартові.
Я забуваю, як на плечі лоскочуть вії,
І ти танцюєш цей танго-вальс насамоті.
Пробач, кохано, даруй мені за необачність.
Тепло останнє я залишаю не тобі.
Уже світанку криваві обрії маячать
І замість танго війна вальсує по землі.
Хмарини білі - немов троянди вересневі,
не мають квіту останні клаптики тепла.
Даруй, кохано, за ці хвилини невеселі.
В нічному парку cумна мелодiя луна...
танго вересня
© Copyright: Цветков Александр, 2024
Свидетельство о публикации №124092806055
Свидетельство о публикации №124092806055
Рецензии