Я відвик від перших побачень.
Тільки квіти лишаються звичкою.
За минулим з букетом не плачу.
За святими скучаю обличчями.
На сторонніх не відволікаюсь.
Я прийшов до людини єдиної.
Не грішу, а тому і не каюсь.
Так приємно лишатись людиною.
Я побачень навчитися хочу –
тих, де просто самотні спілкуються...
Над букетом незлякані очі –
теж замріялись і не дивуються...
Я вiдвик вiд перших побачень
© Copyright: Миклош Форма, 2024
Свидетельство о публикации №124092705439
Свидетельство о публикации №124092705439
Рецензии