642. Не хочу бути звiром
І пазурами рвати людський рід.
Позбав мене, мій Боже, цього болю,
Щоб не прокляв мене із неба дід!
Служить повік не стану сатаністам,
Хоч їх добром вважає цілий світ!
Тож, зглянься, Богородице пречиста,
З цієї чаші щоб не пить вовік!
Моліть за мою душу, щоб не стала
Вона, як чорний лід, пекельний меч!
Феміда болт на цю війну поклала,
У небуття вернувшись врешті-решт.
Нехай чіткіше і гучніше черти
Мене зовуть у військо сатани,
я не піду! Дай Бог мені померти,
Схилившись до розстрільної стіни.
вересень 2024
Свидетельство о публикации №124092607144