Падає небо під ноги дощем -
То монотонно, то шквалом зірветься.
Час. Невблаганність. Крається серце.
Осінь. Дощить незворотності щем.
Стукають сльози холодні в вікно -
Линуть до затишку… тужать за літом,
Сповненим сонцем, сонцем зігрітим!
…та не повернеш, минуло воно…
Осінь з дощами гостями в мій сад –
Він в самоті, - вже віддав урожаї,
Листя останнє вітер зриває,
І шурхотить воно з дощиком в лад…
Я - парасолю, й хутчіше туди,
Де у мінорі звучить дощ осінній,
Де в оцю мить неповторно-безцінну
Небо спускає потоки води…
Сум і тривогу цей дощ раптом змив.
Певно, у всьому, що шле мені небо,
Радість життя відчувати вже треба –
В сонця промінні чи в щедрості злив…
Ілюстрація - робота художника Hayk Shalunts,
взято з відкритих джерел інтернету
Може...
© Copyright: Тонина Аг, 2024
Свидетельство о публикации №124092605956
Свидетельство о публикации №124092605956
Рецензии
