Вже осені минають теплі дні
і монотонно листя опадає,
хоч балують нас дні такі ясні,
та на душі щось спокою немає.
Все через те,що в мене вік такий,
і що за сокій,без людської мрії?,
прислала осінь нам привіт палкий,
із тягарем своєї ностальгії.
Кружляє у повітрі жовтий лист,
напевно,що часи настали скрути,
вірша пишу,хоч я не пейзажист,
та смуток осені життя мені відчутний.
Сьогодні,в глибині моїй душі,
десь жевріє ще іскорка надії,
про осінь,знов згадав в своїм вірші,
і про свою осінню ностальгію.
Вже відчуваємо легке серцебиття,
осіннє сонце вже не може нас зігріти,
але тримаємось руками за життя,
мов у саду осіннім пізні,ніжні квіти.
23.09.2024
О.Чубенко-Карпусь.
Ностальг я осен
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2024
Свидетельство о публикации №124092604168
Свидетельство о публикации №124092604168
Рецензии