Сьогодення

З дитинста впевненість, що завтра буде краще...
Нас так навчали і рівняли стрій -
Бо ворог там, роззявив чорну пащу,
Бо заздрить, хоче вкрасти світло мрій.

"Через неможу", "винувата", "винна" -
Життя - як подвиг, вічна боротьба,
А щастя особисте - то вторинно...
Себе любити - дурість і ганьба...

Велика ціль - майбутнє...
Десь далеко,
Але йдемо до нього, як один...
...А у гнізді  пташки, мої лелеки,
Пташат годують, дивлячись згори

На метушню...
Змінились, слава Богу,
Часи, коли на всіх одне лице.
І ми вчимося обирать дорогу,
Відходити від вивчених кліше...

Так, покоління шісдесят із плюсом
Для себе вже відкрило світ новий -
Відчути щастя більше не боюся,
На завтра не лишаю більше мрій.

Сьогодні, зараз, разом із птахами
Зустріну ранок...
Тепло на душі -
Духмяна кава,
Вранішній серпанок
Дарують насолоду
І вірші.

І буде так - я хочу!
Нині винна
Лише собі -
І щастя, і любов.
І сьогодення більше не вторинно.
І буде так за будь яких умов...